«Вступайте до лав найманців! Ви матимете можливість відвідати далекі країни, познайомитися з цікавими людьми і вбити їх», - таку рекламу давав журнал «Solgier of fortune» в часи холодної війни. Нині, не в останню чергу, щоб побачити далекі країни, прості українські хлопці записуються до лав миротворців.Існуюча у Радянському Союзі система підготовки армійських кадрів зробила «ведмежу послугу» тисячам українців. Навчені лише воювати, далеко не всі з них змогли знайти своє місце в цивільному суспільстві. Багатьох підкупили казки-небилиці про заробітки «солдат удачі» різних вербувальників. Звичайно, усі вони обіцяють «золоті гори». Але, як показала практика, не всім найманцям-українцям, котрі беруть участь у військових конфліктах, так добре платять, як обіцяють. За свідченнями тих, кому вдалося повернутися, часто посилають на вірну смерть безкоштовно.  

Вивчення мови будь-якої іноземної держави є не лише показником освіченості людини, а й перепусткою у “вищий світ”. Цей тандем “освіченість” і “вищий світ” спрацює тоді, коли в країні, де вивчається зарубіжна мова, є всі сприятливі умови: потреба в тій чи іншій мові, відповідний рівень викладання та достатня наукова база. Україна, як багатонаціональна держава, гарантує навчання рідною мовою для груп нацменшин. Якщо взяти у ширшому аспекті, то наша держава сприяє відкриттю та розвитку навчальних закладів для громадян інших національностей. Але непорушна ідилія триває до того часу, поки хтось не починає тягнути ковдру на себе. Мова піде про місто обласного значення Шепетівку, в якому близько шести років мусується тема відкриття польської школи. 

Політичне життя Хмельниччини добряче “трясонуло”. Незмінний протягом 11 років голова Хмельницької обласної організації “Батьківщина”, народний депутат від фракції БЮТ Олександр Буджерак вступив до провладної коаліції “Стабільність та реформи”, знаної в народі як “тушки”. Однопартійці одразу засудили керівника партії.  “Під час перебування на посаді голови облорганізації займався вирішенням власних меркантильних питань, будучи людиною амбітною, він намагався створити навколо себе ореол вождя місцевого рівня. Тепер зрозуміло, що він заздалегідь готував собі “запасний аеродром”, — йдеться у заяві хмельницької міської організації “Батьківщина”. Сам перебіжчик зізнався, що після прийняття рішення приходив до тями весь тиждень. — Лунали погрози по телефону, залякували, казали, що може бути погано моїй сім’ї. Я навмисне минулого тижня не дивився телевізора, бо знав, що про мене говоритимуть. Зараз, правда, почуваюся краще, — так розпочав спілкування Олександр Буджерак.

Село Сутківці на Ярмолинеччині уже ввійшло в історію. Тут донині збереглася старовинна культова будівля, одна із найстаріших в Україні і єдина церква оборонного типу. Витоки  створення  інженерно – фортифікаційного дива безіменних зодчих сягають у ХV ст. Тоді, як ніколи, потрібно було створити надійний заслін набігам кримських татар у наші краї. Загроза можливого нападу турків зросла внаслідок розширення володінь до гирла Дністра і Дунаю, кордонів Молдови і наближення своїх меж до Речі Посполитої.  Одними із центрів, що проводили ідею захисту віри і оборони краю, виступали фортеці і храми.

На невизначений час відкладено розкопки радянського танка КВ-2 («Климент Ворошилов-2»), який затонув у болотистій місцевості села Іванівці Волочиського району. Фахівці Інституту археології НАН України встановили, що бойову машину засмоктало у торф’яник на вісім метрів, а наявне обладнання не дозволяє підняти 52-тонний танк із такої глибини.

Відозва

лідера політичної партії «Фронт Змін» Арсенія Яценюка

стосовно домовленостей, підписаних президентами України та Російської Федерації

в Харкові 21 квітня

Минулої п’ятниці обласний Будинок рад гудів, наче вулик. Працівників та апаратників облдержадміністрації вишикувано під “гребінець” на балконі сесійної зали. Решту — депутатів облради, телевізійних операторів — розташовано у сесійній залі. Така мобілізація активу Хмельниччини свідчила про одне — поріг ОДА переступив новий губернатор.

Про проблеми Чорноморського флоту Російської Федерації в Севастополі говорилося неодноразово. Дискусії навколо ЧФ не припиняються ані на кухнях, ані на вищих щаблях влади з подальшим їх оприлюдненням через ЗМІ. І попри маніпулятивний характер питання, тут є, про що вести розмову. І йдеться не тільки про постійні конфлікти російської сторони з українськими контрольними службами, а й про внутрішню нестабільність та незадоволення військовослужбовців рішенням керівних органів. Але все по черзі.